Пропонуємо вам познайомилися з історіями львів'янок, які перемогли рак та продовжують надихати своїм прикладом десятків онкохворих, передає портал "032.ua".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОлена Романенко
Жінка зізнається, що їй пощастило, адже їй діагностували лайт-версію лімфоми Ходжкіна. Далі вона пройшла курс лікування хіміотерапією. Львів'янка зізнається, що психологічно почувалася досить добре. Вона продовжувала працювати та не була відірвана від соціального життя. Жінка зізнається, зо саме це допомогло їй не падати духом.
"У той час я дуже хворіла подорожами. Пам’ятаю, коли знайомилась з лікаркою і обговорювали організаційні питання та процес хіміотерапії, я сказала їй: "В мене є квитки на концерт "Coldpplay" в Парижі, тому мені треба якось так спланувати лікування, щоб в ці дати я була вільна". Треба було бачити її вираз обличчя: те, що вона була в шоці, це нічого не сказати.
До поїздки я пройшла чотиримісячне лікування. ПЕТ-КТ (позитронна-емісійна комп'ютерна томографія) показала, що я здорова. І ми з подругами вирушили у подорож. Це була особлива поїздка, я дивилася на світ вже по-іншому", - згадує вона.
Жінка каже, що хвороба дала їй зрозуміти, що просто жити - це вже щастя, а якщо ще є можливість подорожувати, то це просто неймовірно.
Ірина Нестор-Подолець
Онкологія жінки розпочалася з болю у руці. Спершу їй здавалося, що там нічого серйозного і вона просто застудила м'яз. Проте йшов час та їй нічого не допомагало. Після цього вона вирішила звернутися до хірурга, проте він поцікавився чи не турбує її щось у грудях. При огляді молочних залоз він знайшов маленьку горошинку і порадив проконсультуватися у мамолога.
"Після обстеження поставили діагноз – фіброма, відтак була потреба в оперативному втручанні. Через два тижні мене прооперували. Я чекала на вердикт лікаря: мали бути результати експрес-аналізу на онкологію. Не піднімаючи погляд, лікарка мені повідомила: "У вас рак", - згадує вона.
В той момент жінка відчула, що не має наміру просто так здаватися. Жінка переночувала з цією новиною та наспаного ранку вже встала готова до бою. Невдовзі її чекала ще одна операція та хімієтерапія. Навіть у моменти відчаю жінка говорила собі, що все витримає та не час здаватися.
"Мені забрали багато лімфовузлів і видалили частину грудей. Ось тоді вже стало дуже важко: боліла спина і рука була майже нерухомою… Після хіміотерапії я вперше дізналася, що волосся може боліти. Спитаєте: "Як це?". Я не могла покласти голову на подушку, а волосся вилазило цілими клаптями, повипадали брови та вії. Три ночі я спала сидячи, а потім попросила чоловіка постригти мене налисо. Щоб підтримати мене, мої чоловік і три сини також побрили наголо голови", - згадує вона.
Заразі львів'янці вже 46 років і вже три роки вона перебуває в ремісії. І навіть зараз вона не розуміє фрази "Я поборола рак". Адже його ніхто не може перемогти, його можна тільки приборкати і навчитися з ним жити.
"Я щодня дякую Богу за прожитий день і надіюся, що таких днів буде ще дуже-дуже багато. Я живу нині повноцінним життям, просто не впускаю рак в своє життя. Виховую дітей, подорожую, самовдосконалююсь, люблю і дякую Богу за подарований шанс!", - підсумувала вона.
Тетяна Ключковська
Жінка захворіла на рак у жовтні 2005 року, діагноз – карцинома тимуса. Тоді їй було 32 роки і минув тільки рік, як вона вийшла заміж.
"Певна річ виникали питання: "Чому я? За що?". Відповіді я не знаходила. Довелося вчитися жити заново, жити з тим, що було зі мною. Я навчилась цінувати кожну хвилину, яку я прожила. Перестала звертати увагу на дрібниці і старалась радіти кожному дню: промінчикам сонця, крапелькам дощу, квіточкам… Щодня я ходила до церкви і молилась. Мій стан покращився і здавалось, що все гаразд. Я почала будувати нові плани", - згадує вона.
Жінка вже почала жити новим життям, проте за 8 років новий діагноз приголомшив її повністю – папілярний рак щитоподібної залози. Після цього її знову чекали операції й тривале лікування. Наслідки після двох онкозахворювань звісно ж є, але львів'янка продовжує жити щасливо та боротися далі.
"Часом думаю, я все ж таки залишилась жити, а це означає я ще потрібна тут, на землі. Мій чоловік і моя родина пройшли через всі ці випробування разом зі мною. Доля внесла деякі корективи в моє оточення: хтось залишився зі мною поряд, хтось зовсім відійшов у сторону. Зав’язались нові знайомства та нові друзі. Зараз я маю однодумців, яких так довго шукала. Життя продовжується…", - підсумувала вона.
Нагадаємо, що мати двох дітей бореться з меланомою і благає про допомогу: "метастази в підшлунковій"
Як повідомляв портал "Знай" , до шестирічного українця втретє повернувся рак: "Врятуйте Максимку!"
Також "Знай" писав, 14-річна школярка доглядає за хворою на рак мамою, дитинство вкрадено: "я їй потрібна"
