Священник Костянтин Пархоменко розповів, як одного разу прийшов до храму о 9:00, саме в цей час запалюються перші лампадки й свічки, храм готується до приходу людей. Священник перехрестився та приклався до ікони. Раптом повертається та бачить, як з глибини храму до нього прямує жінка.
"Відразу видно, у неї якесь горе або біль. Її випереджає сторож: "отче, жінка чекає вас з восьмої ранку, а прийшла ще раніше, сиділа у закритих дверей храму". Жінка підходить до мене, починає плакати, але сліз у неї вже немає, виплакала всі. Розповідає, що вчора ввечері прийшли з прогулянки з трирічним сином, Іванком. Вона роззула у прихожій сина і почала сама роззуватися. А Іванко – на кухню, а там біля підвіконня – стілець, та так що залізти на підвіконня легко. На вікні – москітна сітка. Малюк заліз і сперся на сітку. І разом з нею … вивалився у вікно з п'ятого поверху", - говорить священник, передає портал uapost.
Жінка поки роззувалася у прихожій почула незрозумілий стук. Одразу ж побігла на кухню й побачила прочинене вікно, а сина там вже не було. Коли жінка викликала швидку допомогу Іванко ще дихав, але був без свідомості. Лікарі не давали жінці жодних шансів, лише сказали, “Якщо віруюча - моліться”.
"Два з половиною роки тому цього малюка хрестили у нас в соборі. Хрестив я. I перед Хрещенням узяв слово з батьків і хрещених, що будуть дитину приносити й приводити в храм і причащати.
“Отче, ми ж так і не вибралися за цей час!.. – плаче мама, чіпляючись за мене. – То одне, то інше. Все відкладали. I ось, саме щось жахливе, що ви, отче, наснилися мені за кілька днів до цього. Раніше не снилися. Я не думала про вас, щоб ви снилися. А тут наснилися. Стоїте, дивлячись так суворо. Прокинулися, в храм не пішли. Вирішили піти завтра, але … як це зазвичай буває, проспали. А потім призабувся сон.
Мені було відчайдушно шкода дитини, батьків, але ж я не знав планів Бога… – Ми можемо молитися, щоб Господь врятував дитину, якщо на те буде Його свята воля"- говорить священник.
Після цього священник підвів жінку до великої ікони Пресвятої Богородиці «Всецариця» і сказав молитися. Після цього він повідомив сумну новину іншим священнослужителям. Диякон став вписувати у свій пом’яник ім'я "тяжкохворого немовляти Івана". Після чого всі приступили до служби.
"Мені хотілося, щоб не тільки клір, а й народ Божий – члени Церкви, молилися про цю ситуацію, тому з проханням помолитися про біду я звернувся до парафіян. Мама немовляти Івана всю службу стояла, як свічечка, було видно, що щиро молиться. Потім вона підійшла до Причастя, а пicля служби раптом, дивлюся, зникла.
Однак, коли я закінчував проповідь, знову з'явилася в храмі. Підійшла. Її обличчя було світлим. “Отче, вибачте, я виходила з храму, бо подзвонили з лікарні. Сказали, що Іванко прийшов до тями. Зробили повторні знімки і сказали, що все не так страшно, як лікарям здавалося вночі. Жити буде…”- згадує священник.
