Війна на Донбасі триває вже не один рік. За цей час країна-агресор забрала життя тисяч українців. Серед загилив героїв і мужні чоловіки, й тендітні жінки. Для багато українців боротьба з ворогом за нашу Незалежність стала головним пріоритетом у житті.
Читайте Знай в Google News!
Так, п'ятеро хлопців, батьки яких віддали своє життя за Україну вирішили продовжити справу своїх найрідніших. Тому 16-річні юнаки вирішили пов’язати своє життя зі збройними силами, нині вони ліцеїсти військового ліцею імені Івана Богуна та майбутні офіцери.

"Хочу довести собі, що я не гірший за свого батька", – так говорять діти загиблих воїнів і герої нової стрічки Суспільного "Спадок".

Ліцеїст Владислав Курилович зізнається, що мріяв стати військовим ще з дитинства, адже на це його надихав його батько. А з часом це бажання тільки ставало сильнішим.

"Я хотів бути військовим ще з самого початку. З року я вже був у військовій частині, їв з офіцерами за офіцерським столом", – каже ліцеїст Владислав Курилович.

Владислав Курилович, фото: Суспільне

Хлопець згадує, як прийшов до церкви та побачив батька у труні. На ньому була офіцерська форма, погони, відзнаки, а тіла не було. За словами хлопця, коли він вступав до ліцею, то хотів помститися, але потім "ліцей його перевиховав" і йому "закортіло захищати цю країну".

"Я пам'ятаю у 8 років я одягнув батькову парадну форму. Вона була на мене велика і я ходив по квартирі у ній", – розповідає ліцеїст Владислав Гончарук.

Популярні новини зараз
Якщо на гривню більше – субсидію не отримаєте. Який дохід повинен бути для пільги Доїхати на роботу і назад – вже не по кишені: проїзд у маршрутках дорожчає Комунальники масово подають до суду на неплатників: яка заборгованість вважається критичною Тікали від мобілізації, а потім їли своїх мертвих дітей: українцям нагадали історіїї 100-річної давнини
Показати ще

Владислав Гончарук, фото: Суспільне

Зараз Владислав Гончарук ставить перед собою амбітні цілі та мріє повернути Крим, Донецьк та Луганськ. Він щиро вірить, що незабаром цей день таки настане й Україна об'єднатися знову.
Ліцеїст Ергард Діллер розповідає, що його батько пішов добровольцем до АТО. Але воювати за Україну йому судилося недовго і він загинув під Іловайськом.

Ергард Діллер, фото: Суспільне

"Не більше пів року він там прослужив. Під Іловайським котлом він там загинув", – сказав хлопець.

Батько ліцеїста Олександра Лотоцького також загинув під Іловайськом 29 серпня 2014 року у "зеленому коридорі". Він сказав, що хоче "забезпечувати свою родину усім, чим потрібно", бо знає, як тяжко жити без батька.
Батько іншого хлопця з ліцею Богдана Новіцького загинув на Луганщині у селищі міського типу Челюскінець 10 серпня.

Богдан Новіцький, фото: Суспільне

"Якийсь контрактник чи строковик отримав поранення, а тато сидів в окопі. Побачив, що кличе на допомогу, він вибіг, надав першу медичну допомогу. І коли летіла ще одна ракета, накривала їх, він накрив бійця собою і все", – розповів він.

Зараз Богдан мріє стати щонайменше майором і "перебити" рекорд батька: стати підполковником не у 36 років, як він, а раніше.