Коли людина чує слова "у вас рак", то як правило приймає це як вирок. Зараз у багатьох людей онкологію порівнюють зі смертю, але рак лікується і життя після нього продовжується. Про це свідчать історії львів'янок, які перемогли цей недуг.

Пропонуємо вам познайомилися з історіями львів'янок, які перемогли рак та продовжують надихати своїм прикладом десятків онкохворих, передає портал "032.ua".

Надія Клочник

 Надія Клочник, фото "032.ua"
 Надія Клочник, фото "032.ua"

Жінка зізнається, що хвороба кардинально змінила вектор її життя. До того, як вона отримала діагноз "рак", то мала чудову родину та успішну кар'єру. Вона понад 15 років успішно працювала у фінансовій сфері й займала керівні посади.

"Онкологія, яка у 2016 році увірвалась в моє життя, внесла свої корективи, на які я не завжди могла впливати. Я захворіла у 33 роки й моя донечка, ще була зовсім маленька. В якийсь момент багато що втратило для мене сенс. Треба було себе якось рятувати... Так я познайомилась з психотерапевтом Людмилою Філімонюк, яка першою у Львові почала працювати з жінками в діагнозі. Тоді я побачила, як психотерапія допомагає людині, це дало мені шанс повернутись до повноцінного життя", - каже жінка.

Після цього вона почала глибше вивчати психологію аби розбиратися у різноманітних питаннях. Згодом вона вирішила здобути другу вищу освіту і перепрофілюватися, щоб мати можливість допомагати людям, які теж захворіли. І зараз жінка є онкопсихологом.

"Своє лікування я закінчила у січні 2018 року. Слово "одужати" в онкології я не використовую, тому що це хронічна хвороба і вона залишає слід на все життя, постійно доводиться проходити обстеження. Це як одужати від СНІДу чи гепатиту... Тому мені більше імпонує фраза "завершила лікування". Дуже сподіваюся, що ремісія буде пожиттєвою і рецидиву не станеться... Розповідати про те, мовляв, я вилікувалася – це як обманювати себе. Адже ні один лікар не дає жодних гарантій в онкології.. ", - говорить вона.

Жінка зізнається, що за час лікування зрозуміла важливі речі. І зазначила, якщо ти потрапив у важку життєву ситуацію, не мовчи про це. Звертайся по допомогу до друзів, родичів, спеціалістів. Адже проблема розділена з іншою людиною – ділить її на двоє.

Популярні новини зараз
"Іди в Україну, ти, бл**ь, служи": розлючені українці накинулися на працівників паспортного столу в Польщі РФ може відкласти наступ через несподівані обставини Які електроприлади "тягнуть" найбільше - зараз це дуже важливо знати Українцям 60+ нададуть грошову допомогу, можна запросити рідних: як подати заявку
Показати ще

Оксана Цебрівська

Оксана Цебрівська, фото "032.ua"
Оксана Цебрівська, фото "032.ua"

До 2018 року львів'янка мала абсолютно щасливе життя. Жінка займалася дизайном, тож по роботі доводилося створювати багато поліграфічних матеріалів про рак.

"У лютому 2018 року я отримала завдання розробити серію буклетів про комплексне обстеження чоловіків, жінок та дітей. І якось в один момент сама задумалася, коли востаннє робила УЗД грудних залоз. Пригадала, що це було 4 роки тому і вирішила записатися на огляд.

Добре пам’ятаю той теплий квітневий день, коли мені зателефонував мій лікар-мамолог. Він сказав, що має для мене дві новини: одну – погану, а другу – добру. "У вас злоякісна пухлина", – сказав він. Між нами запала мовчанка. Тишу порушила фраза: "Але є добра новина. У вас найкраща пухлина за усіма показниками й вона дуже маленька. Якщо ви швидко почнете лікування, то це дасть змогу одужати у 95%", - каже вона.

Жінці потрібно було терміново зробити операцію та пройти лікування. Але, почувши діагноз її охопила паніка і вона розплакалась просто серед вулиці.

"Того дня мій чоловік плакав, як ніколи в житті. Він не хотів мене втратити… Далі була розмова з мамою, друзями. Всі в один голос казали: "Це лікується, ти будеш здорова, не переживай, ми всі з тобою". На щастя, мене успішно прооперували. І сьогодні я третій рік у ремісії. Бути здоровим – це щастя. За це щастя я не перестаю дякувати людям, які мені допомогли пройти той відрізок життя", - каже вона.

Марія Беконіна

Марія Беконіна, фото "032.ua"
Марія Беконіна, фото "032.ua"

Жінка зізнається, що коли почула діагноз це для неї прозвучало ніби вирок. Тоді її оповив дикий страх і вона почала готуватися до найгіршого.

"Оповило відчуття, що це вже все – мені прийшов капець і білі тапки гарантовані. Я відчувала суцільний безвихідний страх, мене неначе огортала непроглядна темрява до болю і втрати свідомості. Я жаліла себе… Я ж іще така молода, ще так багато чого могла б зробити, скільки мрій реалізувати, скільки бажань і "хотілок" я так і не впустила у своє життя", - згадує жінка.

Але до тями привів львів'янку досить спокійний та виважений тон мами. Вона зазначила, що лікування буде не легким, але вона все це зможе пройти і стати здоровою. Так, жінка пройшла 4 блоки хімієтерапії й 15 курсів опромінення, її лікування тривало 7 місяців.

"У найважчі періоди мені допомагав отой власний внутрішній "копняк": жити хочеш? То вставай і йди зроби те і те…Цей діагноз став свого роду великим благословенням, він немов червоною лампочкою вказав на те, що я йду не своєю дорогою. Я почала діяти за покликом свого серця. Упродовж останніх років перед хворобою я працювала на досить престижній роботі – очолювала напрямок готельного бізнесу в одній львівській компанії. А тепер втілила свою мрію і займаюсь мікровишивкою: виготовляю прикраси ручної роботи, вишиті дрібним хрестиком під замовлення", - каже вона.

Нагадаємо, що мати двох дітей бореться з меланомою і благає про допомогу: "метастази в підшлунковій"

Як повідомляв портал "Знай" , до шестирічного українця втретє повернувся рак: "Врятуйте Максимку!"

Також "Знай" писав, 14-річна школярка доглядає за хворою на рак мамою, дитинство вкрадено: "я їй потрібна"