Медсестра ховала дітей в домовинах і смітті, а вони виросли і почали цілувати їй руки

Ірена Сендлер родом із Варшави, вона народилася 15 лютого 1910 року. Її батько навчив дівчинку багато чому. Але його головний урок вона запам’ятала на все життя – завжди приходити на поміч тим, хто потребує допомоги.

Коли дівчинці було всього сім років, тиф забрав життя батька. Але те, як він виховував доньку, вплинуло на все її життя. Подорослішавши, дівчина зрозуміла, що хоче бути такою, як батько. Її батько був лікарем тому вона вирішила стати медсестрою у відділенні соціальної допомоги, що надавало нужденним родинам одяг і їжу.

Коли в Європі почали розповсюджуватися антисемітські настрої, жінка, попри те, що була затятою католичкою, і надалі допомагала єврейським родинам нарівні з іншими. Для неї їх віра не мала ніякого значення.

Після окупації Польщі в 1939 році, нацистами було створено Варшавське гетто. До нього звозили усі єврейські родини. Важко уявити, які жахи пережили люди у ті часи. Ірену шокували нестерпні умови, в яких люди проживали в гетто. Тому вона прийняла рішення стати членом Товариства допомоги євреям. Її не лякало навіть те, що під загрозою могло опинитися власне життя.

Вона долучилася до тих, хто таємно допомагав вивозити з гетто єврейських дітей, яким, без сумніву, загрожувала смерть. Їх відправляли в притулки або всиновлювали. Попри те, що в Ірени були добрі наміри, не кожна мати була готова передати свою під опіку чужій людині. Тоді ще ніхто не знав, що незабаром стане гірше і багато родин буде знищено в концтаборах.

Нацисти надійно охороняли гетто. Тому Ірена змушена була вигадувати різні хитрості, щоб вивезти звідти дітей. Найчастіше вона ховала їх в автомобілях швидкої допомоги, які транспортували тяжкохворих. Та згодом нагляд посилили, тому жінка використовувала для цих цілей мішки, сміттєві баки та навіть труни.

В цілому Ірена врятувала від смерті понад 2500 дітей. Вся інформація про те, де вони знаходяться, вона зберігала жерстяній бляшанці, закопаній у сусідньому садку. Після того, як закінчилася війна, Ірена відкопала бляшанку з записами про дітей і віддала їх Комітету пошуку вцілілих євреїв.

Згодом жінка вийшла заміж, народила трьох діточок і вела щасливе життя, впевнена, що все зробила вірно.

У 2007 році Ірена стала лауреатом Нобелівської премії миру. Через рік вона померла. Жінці було 98 років.