Львів із давніх-давен оповитий легендами про таємничі підземелля, заховані скарби та потаємні ходи. Під бруківкою старого міста приховані десятки культурних шарів, і кожен метр історичного середмістя — це своєрідний архів просто неба. Саме тому будь-які будівельні чи ремонтні роботи в центрі міста обов'язково супроводжуються археологічними дослідженнями.
Чергове підтвердження цьому опублікувало видання ProfBuild із посиланням на спільноту «Фотографії старого Львова»: під львівськими вулицями дослідники відкопали сліди середньовічних споруд та княжого замку, про існування яких раніше було відомо лише з історичних джерел.
Монетний скарб на розі Краківської та Вірменської
Однією з найвідоміших задокументованих знахідок останніх десятиліть став монетний комплекс, виявлений у 2011 році під час рятівних археологічних досліджень наріжної кам'яниці за адресою вул. Краківська, 12 / вул. Вірменська, 10. Розкопки проводили фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
Під час розчищення культурного шару XIX століття у підвальному приміщенні археологи натрапили на невеликий монетний скарб, загорнутий у залишки тканини. Керівник археологічної експедиції Назар Войтович зафіксував склад знахідки: 95 монет зі срібла, бронзи та нікелю періоду Австро-Угорської монархії. Найдавніша з них датується 1892 роком, а найпізніша — 1912-м.
Низький замок: розкопки на місці ринку «Вернісаж»
Ще масштабніші результати дали дослідження території Низького замку, проведені у 2017 році. Роботи охопили площу сучасного ринку «Вернісаж» та прилеглі ділянки між вулицями Театральною, Лесі Українки та Низький Замок. Саме тут колись розташовувалася одна з найважливіших резиденцій руських князів, а згодом — польських королів.
Сьогодні від цієї твердині не залишилося видимих споруд на поверхні, проте земля зберегла її сліди. Дослідники дісталися материкового шару на глибині майже п'яти метрів і простежили кілька ключових етапів формування міського простору. Під час розкопок виявили муровані конструкції XV–XVI століть, які попередньо пов'язують із комплексом Низького замку, залишки стін та фундаментів будівель XVIII–XIX століть, а також численні артефакти княжої доби XIII–XIV століть.
Побутові речі як історичне джерело
Величезне значення для науковців мають не лише фрагменти мурів, а й звичайні побутові предмети. Уламки середньовічного керамічного посуду, металеві вироби та елементи одягу дають змогу відновлювати деталі життя львів'ян різних епох значно точніше, ніж це можна зробити лише за скупими письмовими документами.
Частину знайдених пам'яток можна побачити й сьогодні. Зокрема, музейна експозиція «Скарбниця святих» на вул. Володимира Винниченка, 32 зберігає унікальні пам'ятки сакрального мистецтва Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви — старовинні релікварії, культову металопластику, літургійний посуд і цінні стародруки.
Раніше портал Знай повідомляв, до 300 000 грн на власну справу: Львів підтримає 32 бізнеси ветеранів та їхніх рідних.
Також наш портал інформував, Львів профінансує збір і сортування вживаних речей: гроші отримає «Оселя».
