Коли колишній чоловік чи дружина засипають образами в месенджері, більшість українців навіть не здогадуються, що це — повноцінне домашнє насильство. А тим часом Верховний Суд чітко розставив крапки над «і»: психологічний тиск через Viber, Telegram чи будь-який інший застосунок може стати підставою для обмежувального припису. І навіть якщо кривдник перебуває за кордоном.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув справу №161/18872/25, у якій жінка після розлучення систематично отримувала від колишнього чоловіка повідомлення образливого та принизливого змісту. Чоловік називав її «неповноцінною людиною», звинувачував у викраденні спільних дітей, погрожував та залякував. Усе це — через телефон і месенджери, адже сам він перебував за межами України.
Жінка звернулася до суду з проханням видати обмежувальний припис строком на шість місяців. Суд першої інстанції відмовив: мовляв, недостатньо доказів, до того ж телефонний зв'язок — єдиний спосіб для батька спілкуватися з малолітніми дітьми. Однак апеляційний суд став на бік заявниці та частково задовольнив вимоги: чоловікові заборонили контактувати з колишньою дружиною через будь-які засоби зв'язку, розшукувати її та переслідувати. Водночас суд не заборонив комунікацію щодо виховання дітей — за умови, що вона відбуватиметься «у толерантний спосіб».
Верховний Суд залишив рішення апеляції без змін і висловив кілька принципових позицій, які тепер стануть орієнтиром для всіх українських судів.
Що вирішив Верховний Суд: 5 ключових висновків
Перше: психологічне домашнє насильство може здійснюватися дистанційно. Перебування кривдника за кордоном не є перешкодою — вирішальним є не спосіб комунікації, а характер психологічного впливу на потерпілу особу та його наслідки.
Друге: сам факт існування конфлікту щодо дітей не виключає домашнього насильства. Суд підкреслив: суперечка про виховання чи реалізацію батьківських прав не може виправдовувати принизливі висловлювання, психологічний тиск або залякування.
Третє: обмежувальний припис не позбавляє батьківських прав. Це тимчасовий превентивний захід, який захищає постраждалу особу, а не вид покарання. Батько зберігає право на участь у вихованні дітей — але в межах, визначених судом.
Четверте: консультативний висновок психолога є належним доказом. Сам по собі він не підтверджує факт домашнього насильства, однак документує наслідки для психоемоційного стану потерпілої особи — і має оцінюватися разом з іншими доказами.
П'яте: систематичність має значення. Той факт, що після винесення термінового заборонного припису ще у 2022 році чоловік не припинив психологічний тиск, свідчить про ризик повторення таких дій у майбутньому. Саме тому обмежувальний припис на шість місяців визнали пропорційним і обґрунтованим.
Які докази потрібні для обмежувального припису
У справі, яку розглядав Верховний Суд, жінка надала одразу кілька типів доказів: скріншоти образливих повідомлень у месенджерах, документи про звернення до поліції щодо психологічного домашнього насильства, консультативний висновок психолога про негативний вплив на психоемоційний стан, а також відомості про раніше винесений терміновий заборонний припис. Саме сукупність цих доказів переконала суд, а не якийсь один із них окремо.
Як отримати обмежувальний припис: покроково
Якщо ви потерпаєте від образ, погроз чи психологічного тиску через месенджери, алгоритм дій такий:
- Фіксуйте докази. Робіть скріншоти кожного образливого повідомлення — із видимим номером телефону чи іменем відправника, датою та часом. Не видаляйте листування.
- Зверніться до поліції. Напишіть заяву про вчинення домашнього насильства. Поліція зобов'язана відреагувати — зокрема винести терміновий заборонний припис, який діятиме до 10 діб.
- Зверніться до психолога. Отримайте консультативний висновок про вплив на ваш психоемоційний стан. Цей документ стане важливим доказом у суді.
- Подайте заяву до суду про видачу обмежувального припису. Це можна зробити за місцем вашого проживання. Суд має розглянути справу протягом 72 годин із моменту отримання заяви.
- Обмежувальний припис може діяти від 1 до 6 місяців. Він може забороняти кривднику будь-які контакти, переслідування, наближення до місця проживання тощо.
Як повідомляє Судово-юридична газета, рішення Верховного Суду створює чіткий правовий механізм для захисту від психологічного насильства в цифровому просторі. І воно особливо актуальне для родин, де один із батьків перебуває за кордоном, а конфлікти вирішуються через екран смартфона.
Раніше портал Знай повідомляв, сирени замість дзвоника: діти 7-8 років сприймають смерть як норму — психологи про наслідки.
Також наш портал інформував, 12 підземних шкіл і 147 укриттів: як навчатимуться діти у прифронтових містах з вересня.
