Українцям, які мають борги, варто готуватися до серйозних змін. Національний банк України оновлює правила розкриття банківської таємниці, а з 23 жовтня набирає чинності закон, що кардинально змінює систему виконавчого провадження. Виконавці отримають автоматизований доступ до інформації про банківські рахунки, електронні гаманці та навіть цінні папери боржників.
Як повідомляє «Комерсант Український», липень став дедлайном для міністерств і відомств, які мали узгодити свої нормативні акти з новим законом про цифровізацію виконавчого провадження. НБУ вже працює над оновленням правил використання та розкриття банківської таємниці — регулятор хоче отримати можливість витребовувати конфіденційну інформацію не лише під час перевірок, а й у межах автоматизованої взаємодії з виконавцями.
Як зміниться доступ до банківської таємниці
Головне нововведення — максимальна автоматизація пошуку активів боржника. Якщо раніше державний чи приватний виконавець шукав майно боржника здебільшого вручну через сайт Мін'юсту, то тепер уся інформація надходитиме автоматично через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Система напряму взаємодіятиме з банками, небанківськими платіжними установами та депозитарними системами.
«Окремо в законі врегульовується порядок стягнення коштів на вкладних депозитних рахунках. До набрання чинності цих змін законодавство не містило чіткого механізму такого стягнення», — пояснює адвокатка Адвокатського об'єднання «Захист» Зоряна Зачепило. Крім того, виконавці отримають доступ до інформації про рахунки в цінних паперах — система автоматично відстежуватиме їх відкриття, закриття та накладатиме арешти.
З'явилася й нова вимога для позивачів: у позовних заявах та інших процесуальних документах тепер необхідно зазначати реквізити банківських рахунків сторони або письмово підтверджувати їх відсутність. Це означає, що вже на етапі подання позову виконавець матиме всю необхідну інформацію для швидкого стягнення після набрання рішенням законної сили.
Житло боржників: новий поріг — 432 350 грн
Одночасно з розширенням доступу до рахунків закон посилює захист єдиного житла боржника. Раніше для звернення стягнення на квартиру чи будинок достатньо було заборгованості в розмірі 20 мінімальних заробітних плат — тобто 172 940 грн. Тепер цей поріг підвищено до 50 мінімальних заробітних плат — 432 350 грн.
Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко наводив показовий підрахунок: для накопичення такої заборгованості, наприклад, за комунальні послуги, може знадобитися близько 14 років несплати. Тобто ризик втратити житло через комунальні борги фактично зведений до мінімуму.
Для військовослужбовців під час воєнного стану та протягом року після його завершення звернення стягнення на єдине житло взагалі забороняється. Виняток становлять лише іпотека та відшкодування шкоди від кримінального правопорушення.
Невеликі борги: арешт знімуть автоматично
Закон також спрощує процедуру для боржників, які погасили незначну заборгованість. Якщо сума стягнення не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (приблизно 86 470 грн) і борг повністю сплачено, виключення з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів відбуватиметься автоматично — без подання окремого клопотання.
Крім того, під час воєнного стану знімаються арешти з коштів боржників у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території громад, де ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.
Що робити, якщо рахунок уже заблокований
Якщо виконавець уже наклав арешт на ваш рахунок, порядок дій такий:
Перше — зверніться до свого банку та отримайте номер виконавчого провадження, дату постанови й прізвище виконавця. Банк зобов'язаний надати цю інформацію.
Друге — перевірте дані через застосунок «Дія»: у розділі «Послуги» є вкладка «Виконавчі провадження», де відображаються всі відкриті щодо вас провадження.
Третє — якщо борг справді існує, подайте виконавцю заяву про визначення одного поточного рахунку для видаткових операцій. Закон дозволяє щомісяця витрачати з арештованого рахунку суму, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат — станом на 2026 рік це 16 000 грн.
Якщо ж під арешт потрапили пенсія, державна соціальна допомога або інші соціальні виплати — звертайтеся до виконавця із заявою про зняття арешту, додавши довідку банку про джерело надходження коштів або довідку Пенсійного фонду. Такі кошти за законом не підлягають стягненню.
Раніше портал Знай повідомляв, арешт рахунку: до 16 000 грн щомісяця можна зняти попри борги — покрокова інструкція.
Також наш портал інформував, спадкоємці, суди, борги: 6 ризиків при купівлі квартири, про які мовчать рієлтори.
Більше деталей читай у матеріалі: рахунок арештували за борги: як отримати доступ до 16 000 грн на місяць.
