Міністерство оборони та Кабінет Міністрів запустили амбітну реформу — нові мотиваційні контракти з підвищеними виплатами та, головне, гарантованою відстрочкою після завершення служби. Усе виглядало привабливо: відслужив 10-14 місяців, отримав до 460 000 гривень на місяць і шість місяців відстрочки плюс бонуси за бойові. Але юристи попереджають: обіцянки можуть розбитися об реальність.
Що обіцяла постанова №768
12 червня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №768, яка запустила дворічний експериментальний проєкт. Документ передбачає три типи контрактів із чіткими термінами: 14 місяців для цивільних, 10 місяців для чинних військових і 6+ місяців для тих, хто вже звільнився зі служби. Додаткова винагорода за участь у бойових діях сягає 100 000 гривень на місяць, а загальна "стеля" виплат — 460 000 гривень.
Ключова обіцянка — відстрочка від мобілізації після завершення контракту. Базові шість місяців плюс додатковий місяць за кожні 30 днів безпосередньої участі в бойових діях. Тобто чим більше воюєш — тим довший "перепочинок" отримуєш.
Юридична пастка: постанова є, а закону немає
Проблема, як пояснює член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський, криється в юридичній природі самого документа. Постанова Кабміну — це підзаконний акт, який може лише деталізувати положення законів, але не створювати нові права чи обов'язки. А стаття 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не містить жодної норми про відстрочку для осіб після завершення контрактної служби.
Постанова №768 фактично створює паралельне регулювання, яке не збігається із законом, а в частині відстрочок може йому суперечити.
Це означає, що норми постанови можуть бути оскаржені в суді, а їх реалізація на практиці — заблокована. Військовослужбовець після завершення контракту автоматично набуває статусу військовозобов'язаного і стає "законною ціллю" для ТЦК. Постанова не містить чіткого механізму автоматичного надання відстрочки, строків оформлення та відповідальних органів. Іншими словами, обіцянка є, а гарантії — ні.
Звільнення указом президента: ще одна юридична пастка
Окрема проблема — анонсоване міністром оборони Михайлом Федоровим часткове звільнення військових, які служать з 2022 року і раніше. За задумом, це мало відбуватися указом президента. Однак під час воєнного стану таке звільнення законом не передбачене. Як зазначає "Політарена", навіть Велика Палата Верховного Суду окреслила: президент уповноважений звільняти зі служби лише вище командування — генералів та адміралів.
Фактично для реалізації обіцяного механізму спочатку потрібно внести зміни до законів. На сьогодні такого законодавчого підґрунтя немає, тож анонсований указ ризикує виявитися юридично вразливим.
100 днів на повернення з СЗЧ: мотивація чи лазівка
Ще одним пунктом реформи стало 100-денне вікно для спрощеного повернення військових після самовільного залишення частини. Процедура доступна через застосунок "Армія+", а перевірка рапорту займає до семи днів. Військовий може обрати підрозділ для подальшої служби. Однак і тут є нюанси: підрозділ може відмовити через відсутність вакансій, а сам алгоритм перевірки причин СЗЧ залишається непрозорим.
Для того щоб реформа запрацювала повноцінно, Міноборони має подати до парламенту законопроєкти, які закріплять відстрочки та механізм звільнення на рівні закону. Поки цього не сталося, усі обіцянки залишаються радше політичними деклараціями, ніж юридичними гарантіями.
Раніше портал Знай повідомляв, повістка не прийде: кого не торкнеться мобілізація.
Також наш портал інформував, розшук ухилянтів посилять: як може змінитися мобілізація у липні.
