Капітан 72-бригади Олександр Портяненко, командир роти снайперів потрапив під слідством і підписку про невиїзд через те, що у 2014 році вивів своїх людей з оточення через територію РФ.

Про це повідомляє інформацій портал "lb.ua".

Військовий зізнається, що вони мали на меті лише пройти вздовж кордону і вийти з глухого кута. Адже з одного боку у них були бойовики, а з іншого — російський кордон. 28-річний капітан Портяненко зголосився поговорити з російськими прикордонниками на випадок, якщо раптом військові, проходячи вздовж кордону, випадково його перетнуть. На російському кордоні його затримали, але врятувати українських солдатів таки дозволили.

Фото: LB.ua
Фото: LB.ua

Після цього майже 500 осіб через кордон з РФ вийшла з оточення. Хоча жоден із них не виявився дезертиром і всі повернулися в Україну на Олександра чекала кримінальна справа — ухилення від військової служби та умисне знищення військового майна.

Популярні новини зараз

Володимир Зеленський зробив термінову заяву: "Бачать справжні мотиви Росії"

Фото оголеної Ані Лорак розлетілося по соціальних мережах: "Це справжня?"

Локдаун на травневі та Великдень: Ляшко пояснив, до чого готуватися українцям

Абсолютно оголена Ольга Сумська приголомшила українців: "Це занадто!"

Показати ще

"Ми трималися майже місяць. Критичним перебування в оточенні було два останні тижні, - без сухопутнього і практично без повітряного сполучення. Впродовж цього часу двічі літаком нам скинули п'ять пакунків — снаряди, які нам не підходили, і трохи сухпайків. Нас годували обіцянками: протримайтеся тиждень, три доби, потім — мінімум 12 годин, максимум — 24. Навіть після такої обіцянки ми ще тиждень трималися", - каже військовий.

Чоловік каже, що останній тиждень військовим доводилося їсти лише раз на добу пісну юшку, яку зварили на польовій кухні з чого було. Згодом прийшло розпорядження командира батальйону і командира бригади, щоб військові підготували вихід і виходили.

"Ніхто не сказав, куди виходити. Не було жодних розвідувальних даних. Навколо всі дороги, вузли, з'єднання, мости, переправи — заміновані. По факту у нас було три варіанти, як діяти. Перше — стояти на місці і відгризатися до останнього. Друге — йти на прорив. Альтернативним був третій варіант — проходження підрозділів вздовж державного кордону. Однак, нам потрібна була домовленість з російськими прикордонниками", - каже він.

Фото: LB.ua
Фото: LB.ua

Олександр Портяненко викликався йти парламентером на розмову з прикордонниками. Так, чоловік та ще кілька солдат на території Росії перебували понад добу. Згодом їх привезли до українського пропускного пункту на мікроавтобусі в супроводі поліції та віддали прикордонникам документи, акти передачі.

"Зрозумійте правильно. Для вищих чинів ми — бойові офіцери, солдати, - лише цифри. А я своїх хлопців знаю індивідуально. Між перестрілками ми постійно спілкувалися. Я знаю їх як людей, а не як цифри. Для мене кожний солдат — це життя, яке маю зберегти як командир. Намагався прикласти всі зусилля для порятунку хлопців, щоб вони повернулися до сімей. Я не шкодую про таке рішення. Ситуація була безвихідна", - зізнається військовий.

Фото: LB.ua
Фото: LB.ua

Чоловік каже, що найважче було за два тижні до переходу, адже у них були поранені солдати й ніяк було доправити їх у медичні заклади.

"Важко було й в останні дні, коли хлопці питали, що буде далі. А я не знав, що їм відповісти. Щось обіцяти? Це означає збрехати. Обнадіювати? Я вже сам був без надії. Сказав, що треба ще простояти, а далі буде видно. Не треба бути людиною, готовою померти за державу, а людиною, готовою вижити заради неї” - каже Олександр Портяненко.

Раніше повідомляли, дніпровські військові взялися за гітари і звернулися до братів по зброї: "Разом захищаємо країну".

Як повідомляв Знай.uа, українські захисники виконали відому щедрівку до Різдва: "Не відчуваємо війни".

Знай.uа писав, амазонка із Закарпаття кинула двох дітей заради "броника" і автомата: "Хто, якщо не ми?".