Парамедик Добровольчого Українського Корпусу та волонтер "Армії SOS" Аліна Михайлова на війні з 2014 року. Спочатку як волонтер, а потім вже як парамедик. Вона рятувала життя бійців в Авдіївці, Пісках та інших гарячих точках, передає портал 057.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДівчина вирішила йти спочатку на Майдан після того, як 21 листопада почитала повідомлення Мустафи Наєма. Після цього вона почала приходити туди кожен день.
"На Майдані я була від початку і до самого кінця. Кожен день. Під час розстрілів була вже в Михайлівському соборі в громадському секторі Євромайдану. Займалася роботою на інформаційному пункті (це намет стояв праворуч при вході в собор)", - згадує дівчина.
Незабаром РФ вторглася в Крим і на Донбас. Після цього дівчина почала збирати продукти в магазинах Києва для військових. Пізніше вона познайомилася з організацією "Армія SOS". І з цього почалася її допомога фронту як волонтера.
"У 2016 році я закінчила університет (навчалася на денній формі). І влітку цього року на фронті загинув мій дуже близький друг. Це кардинально визначило моє подальше життя. Я вступила в магістратуру на заочне відділення, пройшла тижневі курси парамедика на базі госпітальєрів, і вже восени поїхала на першу свою ротацію в Широкіному", - говорить вона.
З того моменту побут дівчина кардинально змінився. Їй щодня довелося рятувати захисників, які потрапили під обстріли.
"Обстріли, поранені, загиблі, такий наш був "побут". Спали завжди одягненими, щоб оперативно могли зібратися на виїзд. Самі топили буржуйки, за допомогою військових змогли убезпечити наскільки це можливо наш будиночок і далі вже самі стежили і облаштовували його. Так і пережили зиму", - згадує українка.
Так у дівчини пройшло кілька ротацій. На наступну вже весняну ротацію дівчину направили в Авдіївку.
"І коли я чергувала на Авдіївському лісі, у нас «пішли» поранені на Пісках, і почалися проблеми з евакуацією.
Коли загинув наш боєць-друг козак, а пізніше друг єгер, я запропонувала командиру батальйону і роти організувати свою власну медичну службу з транспортом і всім необхідним обладнанням. На нараді ми це обговорили і погодили.
Ми пройшли курси ТССС, а пізніше і MEDEVAC і Дениса Суркова в Дніпрі. І тому ми розуміли, яким має бути дійсно якісне надання допомоги пораненим", - каже дівчина.
За період з кінця травня і до грудня ( 17) - Січень 2018 року, у них вже був евакуаційний автомобіль, який вдалося купити завдяки Оксані Корчинській, яка з першого дня підтримувала медслужбу. Він був оснащений і апаратом ШВЛ, і апаратом УЗД, і всією тактикою, кістковими катетерами. Все це було необхідно для евакуації.
Згодом фонд родини Загорій придбав їм другий евакуаційний автомобіль, який також оснастили апаратом ШВЛ. На аукціоні, який проводив у Харкові Сергій Жадан, вдалося зібрати гроші і придбати ще техніку.
"Коли я вступила до підрозділу Да Вінчі, я почала братися за все, що можна було і де був розвиток.
Вийшло створити маленьке відділення аеророзвідки - я навчилася керувати "коптерами " , а пізніше і на " великому крилі " - Армія СОС передали БПЛА " Валькірія", волонтери передали різні коптери - фантоми, Мавіки та інші", - говорить вона.
У 2018 році дівчина закінчила магістратуру КНУ Шевченка за напрямом Політологія. У 2019 році вона пройшла відбір і поїхала в США за програмою «Відкритий світ». А у вересні 2019 року вступила на стипендію на навчання на другу освіту в КСЕ - Публічне управління та адміністрування.
"На початку 2019 року я стала розуміти, що важко психологічно перебувати на війні. З 2017 року і до 2019 року, я практично нікуди не виїжджала. Куди-небудь на свята на 4-5 днів. І раз на місяць-два на пару днів до батьків в Дніпро. Я відчувала, що деградую.
І саме поїздка в США допомогла знайти таку собі реабілітацію. Після цього я зрозуміла, що хочу продовжувати вчитися, розвиватися. В цей же рік я пішла на роботу в УАЛ-почала працювати з молоддю", - говорить двушка.
Дівчина на війні була добровольцем тому її оточували абсолютно ідейні люди, їх головна мета перебування там - війна з Росією.
"Ну і знаєш, в більшості у дівчат, хоча є і деякі хлопці, є така певна "романтизація війни".
А війна це-бруд, кров, миші і щури (і їх г*вно, яке всюди!). Це топити буржуйку, рубати дровишкі, купатися раз в 3-4 дні з водою, економити цю воду, жити кожен день в очікуванні «Світлани» (це світло / Електрика). Звичайно, так не завжди. Але може бути і так. І до цього треба бути готовим", - підсумувала дівчина.
Обов'язково підпишись на наш канал в щоб не пропустити найцікавіше
Нагадавши,
Як повідомляв портал "Знай.uа" ,
Також "Знай.uа" писав,
