Підготовка до опалювального сезону 2026-2027 в Україні викликає дедалі більше занепокоєння. Попри запевнення чиновників, енергетичні експерти фіксують системні проблеми, які можуть призвести до перебоїв із теплопостачанням у багатьох регіонах. Найгостріше питання — відсутність резервних джерел тепла для багатоквартирних будинків, які залежать від роботи теплоелектроцентралей.
Про це в ефірі День.LIVE повідомив енергетичний експерт, професор Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Станіслав Ігнатьєв. За його словами, ситуація критична передусім у столиці, однак аналогічні проблеми можуть виникнути й в інших містах, де теплопостачання зав'язане на великі ТЕЦ.
Скільки будинків під загрозою
Найбільший ризик стосується приблизно 1100 будинків, які залежать від роботи Дарницької ТЕЦ. Крім того, під загрозою опинилися райони, де система теплопостачання пов'язана з балансуванням мережі поблизу цієї теплоелектроцентралі, а також частина споживачів, які отримують тепло від ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Саме там можуть виникнути труднощі із забезпеченням необхідного тиску в системі.
Загалом ідеться про понад 2500 багатоквартирних будинків, які не мають резервного джерела опалення. Без альтернативного теплопостачання ці будинки вразливі до будь-яких аварій чи пошкоджень основної інфраструктури — зокрема внаслідок російських обстрілів.
82 установки є, але не працюють
Одним із варіантів вирішення проблеми могли б стати модульні котельні та когенераційні установки, здатні одночасно виробляти тепло й електроенергію. Проте, як пояснює Ігнатьєв, встановити їх за кілька тижнів неможливо. "Проблема в часі. Дуже важко знайти нові когенераційні установки й модульні котельні", — зазначив експерт.
За його словами, в Україні вже є 82 когенераційні установки, які могли б допомогти містам пережити складну зиму. Але проблема — в їхньому розподілі. "В Україні є 82 таких установки, але вони передані містам, у яких немає коштів на їх встановлення", — розповів Ігнатьєв. Уряд уже звертався до місцевої влади із закликом передати обладнання туди, де воно найбільше потрібне, однак місцеве керівництво не йде назустріч.
Окремі виробники взагалі говорять про постачання такого обладнання лише через кілька років. "Є замовлення з іншого обласного центру. Вони кажуть, що можуть привезти когенераційні установки взимку 2028 року, а котельні — взимку 2027 року", — навів приклад експерт. Тобто навіть за наявності фінансування обладнання доведеться чекати роками.
Генератори — не панацея
Навіть якщо вдасться встановити нову котельню, вона не запрацює без достатньої електричної потужності. "Без когенераційної установки або потужного генератора котельня — це просто мертвий вантаж, який не працюватиме, оскільки необхідно забезпечити роботу насосної групи, щоб подати тепло на верхні поверхи", — пояснив Ігнатьєв. Особливо гостро це питання стоїть для багатоповерхівок.
Крім того, київська система опалення — це велика централізована мережа, і просто додати нову котельню недостатньо. "Розбалансувати систему дуже складно. Кожна нова котельня — це питання розбалансування енергосистеми", — застеріг фахівець.
Новий закон про ІТП: що зміниться
Водночас влада робить кроки для модернізації теплопостачання. 15 липня Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та стійкого централізованого теплопостачання". Документ, розроблений Міністерством розвитку громад і територій, запроваджує механізм встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житлових будинках.
Як повідомляє Новини.LIVE з посиланням на портал Верховної Ради, реалізація закону має забезпечити стабільніше та якісніше теплопостачання, скоротити втрати тепла в мережах і сприяти поступовому оновленню застарілої інфраструктури.
Як працюватимуть індивідуальні теплові пункти
ІТП — це компактні автоматизовані комплекси, які підключають до централізованого теплопостачання для ефективного регулювання подачі ресурсів. Вони оснащені насосами, вимірювальними приладами та блоком управління, що дозволяє автоматично регулювати подачу тепла залежно від погодних умов. Це запобігає надмірним витратам енергії та знижує суми в платіжках.
Закон також передбачає оновлення тарифної політики та стимулювання інвестицій у галузь. У комітеті ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг наголошують, що документ спрямований на зміцнення енергостійкості в умовах повномасштабної війни.
НКРЕКП спростила підключення резервних котелень
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), також оновила правила підключення резервних джерел тепла до газових мереж. Нововведення дозволять оперативно використовувати газові потужності, що вивільнилися після аварій, для роботи резервних котелень.
Це рішення має прискорити відновлення подачі тепла та гарячої води для населення у випадку пошкодження ТЕЦ або інших об'єктів теплопостачання — зокрема внаслідок російських обстрілів. Громади зможуть стабільніше пережити опалювальний сезон навіть за умови нових атак на енергетичну інфраструктуру.
Раніше портал Знай повідомляв, платіжки за тепло можуть зменшитися: у будинках встановлять нове обладнання.
Також наш портал інформував, Рада ухвалила закон про теплові пункти: платіжки за опалення скоротять на 30%.
Більше деталей читай у матеріалі: 40 млрд грн на тепло, воду й генератори: останнє рішення Кабміну перед відставкою.
