Верховний Суд сформував важливу позицію для клієнтів банків, яким фінансова установа припинила обслуговування через фінансовий моніторинг. Самого формального посилання на «неприйнятно високий ризик» тепер недостатньо — банк має обґрунтувати своє рішення та підтвердити його належними доказами, повідомив юрист Вадим Оксентюк.
Йдеться про постанову Верховного Суду від 23 липня 2026 року у справі №757/5609/24. Суд звернув увагу на те, що банк не може обмежуватися лише загальною вказівкою на вимоги законодавства у сфері фінмоніторингу.
Водночас важливо розрізняти дві ситуації, які клієнти часто плутають.
Перша — це тимчасове блокування операції. У такому випадку банк може запросити у клієнта документи або пояснення щодо походження коштів чи характеру операції. Після проведення перевірки та надання необхідної інформації обмеження можуть бути зняті.
Друга ситуація значно серйозніша — банк відмовляється від подальших ділових відносин із клієнтом та закриває рахунок. У цьому випадку йдеться вже не про тимчасове блокування окремої операції, а про припинення договірних відносин.
Саме такі рішення тепер можна оскаржувати з позиції їхньої обґрунтованості.
За словами юриста, сперечатися потрібно не з самим правом банку припинити ділові відносини. Частина перша статті 15 Закону №361-IX передбачає відповідний обов'язок за наявності визначених законом підстав.
Ключове питання полягає в іншому: чи справді існували підстави для встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику та чи може банк це довести.
Верховний Суд наголосив, що суди мають досліджувати обґрунтованість рішення банку в кожній конкретній справі. Тобто фінансова установа не може автоматично виграти спір лише тому, що послалася на законодавство про фінансовий моніторинг.
Особливо важливо це для ситуацій, коли банк взагалі не запитував у клієнта додаткових пояснень перед припиненням відносин. Значення можуть мати й випадки, коли людина надала всі необхідні документи та отримала підтвердження успішного проходження перевірки.
Окремо постає питання грошей, які залишилися на закритому рахунку. Сам факт припинення обслуговування не означає, що клієнт втрачає кошти. Відповідно до частини третьої статті 1075 Цивільного кодексу України, залишок грошей має бути виданий клієнту або за його вказівкою перерахований на інший рахунок.
Втім, із цим питанням не варто затягувати. Банки можуть встановлювати внутрішні строки для розпорядження залишком коштів. Якщо їх пропустити, процедура повернення грошей може стати довшою та складнішою.
При цьому рішення Верховного Суду не означає, що тепер кожен клієнт зможе без проблем скасувати рішення банку. Судова справа №757/5609/24 тривала близько двох із половиною років та пройшла три судові інстанції.
У першій інстанції клієнт програв. Позитивне для нього рішення було ухвалене вже апеляційним судом, а Верховний Суд у підсумку підтвердив відповідний підхід.
Нагадаємо, потрапили під фінмоніторінг: як уникнути блокування рахунків банком
Раніше ми розповідали, що банк може заблокувати рахунок: які перекази українців потрапляють під фінмоніторинг
Також, банки вводять нові ліміти на перекази: що зміниться у серпні
