Колишній міністр оборони Михайло Федоров в ефірі YouTube-каналу волонтера Сергія Стерненка представив комплексний план реформування системи мобілізації. Документ, за словами ексміністра, охоплює від 10 до 15 окремих проєктів, а його реалізація потребує змін до законодавства та ухвалення нових нормативно-правових актів.
Як повідомляє «Слово і Діло», ключова ідея реформи — спочатку усунути причини, через які люди бояться призову, а вже потім вибудовувати решту системи. Держава має супроводжувати громадянина від моменту оповіщення до самої служби.
«Потрібно спочатку вирішити корінь проблеми — чому людина боїться йти в армію. Людина має знати, який буде термін служби, скільки часу вона має на вибір підрозділу, як може захистити свої права і що держава робить для захисту її життя», — наголосив Федоров.
Два етапи реформи: що вже зроблено, а що — під питанням
Перший етап змін команда Федорова встигла запустити ще під час його роботи на посаді. Йдеться про запровадження короткострокових контрактів, визначення чітких термінів служби, підвищення грошового забезпечення, залучення іноземних громадян до війська, а також спрощення процедур переведення та повернення військовослужбовців із самовільного залишення частини (СЗЧ).
Другий крок — безпосередня реформа процесу мобілізації. Федоров визнав, що до роботи над цим етапом долучилася Любов Галан, яка після його звільнення стала заступницею міністра оборони. Саме вона, за словами ексміністра, поділяє напрацьовану концепцію і може представити її в оновленому вигляді.
200+ тисяч у СЗЧ: чому «логіка мобілізації не працює»
Однією з головних проблем Федоров назвав масштаби самовільного залишення частин. За його оцінкою, понад 200 тисяч військовослужбовців перебувають у статусі СЗЧ, і ця цифра постійно зростає.
«Якщо в тебе 200+ тисяч у СЗЧ, ти постійно шукаєш нових людей, і в тебе знову за місяць десятки тисяч ідуть у СЗЧ, то логіка мобілізації не дуже працює», — пояснив ексміністр.
Саме тому план передбачає не лише каральні заходи, а створення умов, за яких військовослужбовці добровільно повертатимуться до частин. Нагадаємо, Міноборони вже розширило програму добровільного повернення після СЗЧ: подати рапорт за спрощеною процедурою можуть ті, у кого факт СЗЧ зафіксували до 12 червня 2026 року. Зробити це можна до 20 вересня, обравши підрозділ, посаду та командира самостійно.
Мільйони в розшуку — і поетапний призов як альтернатива
Друга системна проблема — величезна кількість громадян, оголошених у розшук через порушення правил військового обліку. Федоров заявив, що йдеться про мільйони людей, на пошук яких витрачаються колосальні державні ресурси.
«У нас була інша логіка: запустити певні етапи, коли в тебе не два мільйони в розшуку, а певна кількість людей знає про те, що зараз на найближчий час вони потрапили під мобілізацію. Для них створені всі умови — від навчання до вибору підрозділу. Всі інші в цей час можуть спокійно працювати», — розповів Федоров.
За задумом команди, такий підхід дозволить чоловікам призовного віку, які не потрапили в поточну хвилю, продовжувати працювати на економіку України — що, за словами ексміністра, «задача не менш важлива сьогодні для забезпечення функціональності нашої держави і отримання грошей на дрони».
ТЦК, поліція та «цифра»: що зміниться на практиці
Окрему увагу в плані приділено реформуванню ТЦК. Команда Федорова пропонувала переглянути функції територіальних центрів комплектування та передати частину їхніх повноважень поліції. Водночас ексміністр визнав, що цьому заважає нестача правоохоронців, низький рівень зарплат і кадрові проблеми.
Позитивним зрушенням Федоров назвав переведення близько 95% послуг ТЦК в онлайн або до центрів надання адміністративних послуг. Це означає, що більшість процедур — від оновлення даних до оформлення відстрочки — більше не вимагають особистого візиту до військкомату.
Як працюватиме поетапний призов
Ключова відмінність запропонованої моделі від нинішньої — передбачуваність. Громадяни заздалегідь знатимуть, коли саме настане їхня черга, і матимуть час на підготовку: вибір підрозділу, проходження навчання, вирішення сімейних питань. Це усуває фактор раптовості, який сьогодні є одним із головних джерел страху перед мобілізацією.
Підходи, запропоновані Федоровим, частково перегукуються з моделями країн Балтії та Польщі. Литва, Латвія та Естонія зробили ставку на прозорість: кожен призовник знає заздалегідь, коли і в який підрозділ потрапить, які умови служби та яка підтримка передбачена для родини. Польща запровадила добровільну базову підготовку як перший щабель перед повноцінним призовом. Відмінність у тому, що балтійські країни реформувалися в мирний час, а Україна змушена будувати нову систему безпосередньо під час активних бойових дій.
Раніше портал Знай повідомляв, поліція або ТЦК просять показати телефон: чи мають право переглядати ваші переписки та фото.
Також наш портал інформував, мобілізація з серпня: відстрочки через «Резерв+», бронювання від 21 618 грн і набір без ТЦК.
