Після серії масштабних російських атак на логістичну інфраструктуру України уряд екстрено шукає рішення, щоб не допустити дефіциту товарів. У середу, 6 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький зібрав представників ритейлу, логістичних компаній та профільних відомств на нараду, головним результатом якої стала обіцянка надати бізнесу пріоритетний доступ до вільних державних приміщень для розміщення складів.
Як повідомляє Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і Фонд державного майна мають лише три дні на підготовку детального переліку придатних приміщень по всій країні.
Йдеться про об'єкти, якими вже розпоряджаються держава, Фонд держмайна або АРМА. Бізнес отримає пріоритетний доступ до цих площ, щоб компанії могли розділити товарні запаси між кількома майданчиками. Це має зменшити ризик одночасного знищення великих партій товарів під час нових атак.
Втім конкретні умови поки не визначені. Уряд не назвав регіони, де розташовані такі об'єкти, їхню загальну площу та технічний стан. Також невідомо, на яких засадах підприємства зможуть користуватися приміщеннями — безкоштовно, за пільговою орендою чи на загальних конкурсних умовах.
Не оприлюднені й критерії відбору компаній. Зокрема, незрозуміло, чи першочерговий доступ матимуть підприємства, які вже втратили склади, постачальники товарів першої потреби або бізнес із прифронтових областей.
Лише за останній рік внаслідок ракетних ударів РФ пошкоджено понад 500 тисяч квадратних метрів логістичної нерухомості. За оцінками Бюро інвестиційних програм, з літа 2025 року до липня 2026 року в Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі знищено 400–440 тисяч квадратних метрів сухих і холодильних складів. Зокрема, повністю зруйновано логістичний комплекс МЛП «Чайка» площею понад 114 тисяч квадратних метрів під Києвом.
Кредити, страхування та міжнародна логістика
Окрім виділення приміщень, Кабмін готує механізми кредитної підтримки для компаній, яким потрібно відновлювати зруйновані потужності або перебудовувати маршрути. Для цього прем'єр анонсував окрему нараду з керівництвом Національного банку, представниками банків та профільних міністерств.
Уряд також опрацьовує страхування воєнних ризиків. Через високу ймовірність повторних атак приватні страхові компанії часто відмовляються покривати повну вартість великих складів, тож держава розраховує залучити міжнародних партнерів до створення механізму компенсації збитків.
Ще одним напрямом стане децентралізація міжнародної логістики — уряд планує зменшити залежність від окремих великих терміналів і митних пунктів, втрата яких може зупинити імпорт або експорт.
Що це означає для покупців
Попри масштаб руйнувань, бізнес поки не прогнозує масового дефіциту товарів. За інформацією «Української правди», більшість великих компаній уже перебудовують логістику. У Novus перерозподіляють товарні запаси та не очікують нестачі продуктів чи товарів першої необхідності. Виробник «Біосфера» має приблизно тритижневий запас продукції. Rozetka продовжує працювати у звичайному режимі.
Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова вважає, що негайного стрибка цін не буде. Однак якщо атаки на логістичну інфраструктуру стануть системними, бізнес поступово накопичуватиме додаткові витрати на резервні склади, дублювання запасів, автономне живлення та страхування — і це зрештою позначиться на цінниках.
«Наше завдання — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів», — заявив Корецький за підсумками наради.
Раніше портал Знай повідомляв, дефіцит та шалені ціни: якими будуть наслідки російських ударів по складах.
Також наш портал інформував, в Україні підскочать ціни на гречку — скільки коштуватиме крупа в серпні.
