У неділю Львів проведе в останню путь одразу трьох українських військовослужбовців, які віддали життя за Україну на різних ділянках фронту. Міська влада закликала мешканців долучитися до церемонії прощання та утриматися від розважальних заходів.
Панихида за загиблими розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, що на вулиці Театральній, 11. Традиційно саме тут львів'яни збираються, аби віддати шану полеглим героям перед тим, як ті вирушать у свою останню дорогу.
О 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання — традиційне для Львова вшанування захисників у самому серці міста. Після завершення церемонії траурна процесія вирушить на Личаківське кладовище. Сергія Кудя, Олександра Ольховика та Романа Митника поховають на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній.
Сергій Кудь — інкасатор, який став на захист у 2024 році
Сергій Кудь народився 4 березня 1978 року у Львові. Закінчив школу №78, згодом опанував професію токаря у Львівському вищому професійному училищі інформаційно-комп'ютерних технологій. У мирному житті працював інкасатором у Львівській дирекції АТ "Укрпошта".
Рідні згадують Сергія як працьовитого, доброго і чуйного чоловіка, який завжди був готовий підтримати близьких. У вільний час захоплювався футболом та спортом. У 2024 році пішов до війська — служив у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. Загинув 29 грудня 2024 року. Без батька і чоловіка залишилися мати, дружина, донька та інші рідні.
Олександр Ольховик — переселенець, який втратив родину в Краматорську
Олександр Ольховик народився 12 серпня 1981 року в Селидовому Донецької області. Навчався в Селидівській гімназії №1, професію маляра-штукатура здобув у Ясинуватському професійному будівельному ліцеї. Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
Близькі описують Олександра як доброзичливу і щиру людину, яка ніколи не відмовляла в допомозі. Він любив музику — особливо реп — і тонко відчував настрій оточення. У 2022 році життя Олександра розділилося на "до" і "після": під час ракетного удару по залізничному вокзалу Краматорська він втратив дружину та доньку. У 2026 році чоловік пішов на військову службу до в/ч А5065. Загинув 22 травня 2026 року. Після смерті Олександра залишилися донька, батьки та брат.
Роман Митник — "Муха", який обороняв Донеччину
Роман Митник із позивним "Муха" народився 27 квітня 1990 року у Львові. Навчався в ліцеї №21, пізніше здобув професійну освіту у Львівському професійному коледжі ресторанного бізнесу. Працював експедитором у приватній компанії.
Друзі та близькі згадують Романа як життєрадісну й оптимістичну людину — він ділився теплом із кожним, хто був поруч. Любив подорожувати, відкривати нові місця, а ще годинами міг розбирати і збирати різноманітні механізми. У 2024 році приєднався до захисників України, служив на Донецькому напрямку в складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Загинув 6 жовтня 2024 року. У нього залишилися батько, брат, сестра, шурин і племінниця.
Міська влада Львова закликає всіх небайдужих прийти на площу Ринок об 11:30, аби гідно віддати останню шану загиблим героям.
Раніше портал Знай повідомляв, 70 га біля аеропорту "Львів" віддали під забудову: 50 000 м² житла без каналізації.
Також наш портал інформував, аеропорт "Львів" відновить роботу за лічені тижні: єдина перешкода — безпека в небі.
