Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14067, який передбачає масштабну модернізацію систем теплопостачання у багатоквартирних будинках. Документ відкриває шлях до встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), які автоматично регулюватимуть подачу тепла залежно від температури на вулиці. Водночас багатьох українців хвилює головне питання — чи доведеться платити більше за опалення, кажуть експерти "На пенсії".
Насамперед варто зазначити, що найближчим опалювальним сезоном для більшості споживачів нічого не зміниться. Закон не почне діяти одразу. Його основні положення набудуть чинності лише через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Крім того, в Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло для населення.
Індивідуальний тепловий пункт — це комплекс обладнання, який встановлюється у підвалі будинку. Його головне завдання — автоматично регулювати температуру теплоносія. Якщо надворі теплішає, система зменшує подачу тепла, а коли температура падає — збільшує її. Завдяки цьому не доводиться "опалювати вулицю" через відчинені кватирки, а витрати теплової енергії можуть скоротитися на 15–30%.
Найбільше запитань викликає фінансування таких робіт. Вартість одного індивідуального теплового пункту може становити від 650 до 800 тисяч гривень. Закон передбачає, що рішення про встановлення ІТП ухвалюватимуть органи місцевого самоврядування. Водночас співвласники будинку матимуть можливість зробити це самостійно.
Однак часу на організацію буде небагато — приблизно два місяці. За цей період мешканці повинні провести збори, визначитися із джерелом фінансування, знайти підрядника та замовити проєкт. Якщо цього зробити не вдасться, право встановити обладнання перейде до теплопостачальної організації.
У такому випадку витрати на встановлення не вимагатимуть оплатити одразу. Очікується, що їх включатимуть до тарифу на транспортування теплової енергії, а мешканці поступово компенсуватимуть вартість обладнання через щомісячні платежі.
Окремо закон не змінює порядок надання субсидій та пільг. Жодних спеціальних норм щодо одержувачів державної допомоги документ не містить. Якщо після модернізації тариф зміниться, субсидії й надалі розраховуватимуться залежно від доходів сім'ї та обов'язкового платежу. Це означає, що для більшості одержувачів субсидій власні витрати можуть залишитися майже незмінними, а різницю компенсуватиме держава.
Водночас закон уже викликав дискусії серед експертів. Одне з питань стосується будинків, які вже встановили індивідуальні теплові пункти власним коштом. Поки що документ не визначає, чи матимуть такі співвласники якісь компенсації або переваги, якщо фінансування нових ІТП здійснюватиметься через загальні тарифи.
Ще одна проблема пов'язана із можливими відключеннями електроенергії. На відміну від старих теплових вузлів, сучасні ІТП працюють за допомогою насосів та автоматики, які потребують електроживлення. Якщо електрика зникне, система може припинити роботу. При цьому закон не містить вимоги щодо обов'язкового резервного живлення таких пунктів.
Також документ не дає чіткої відповіді на питання власності обладнання після завершення його оплати через тариф. Це може стати предметом подальших законодавчих уточнень.
Нагадаємо, квартиру за комунальні борги продають з аукціону: поріг від 346 тис. грн
Раніше ми розповідали, що через борги за комуналку заберуть зарплату, пенсію або квартиру
Також, не тільки вода вдарить по гаманцю: подорожчає ще одна комунальна послуга
