Арешт банківського рахунку у виконавчому провадженні — ситуація, з якою стикаються тисячі українців. Однак повна блокіровка доступу до коштів не є безальтернативним сценарієм. Закон зберігає за боржником мінімальний фінансовий простір навіть під час воєнного стану.
Примусове виконання судових рішень регулюється Законом України "Про виконавче провадження". Арешт коштів застосовується для реального забезпечення виконання рішення суду. Водночас законодавство забороняє звертати стягнення на окремі категорії виплат — зокрема допомогу на лікування та одноразові виплати військовослужбовцям.
Скільки грошей можна знімати з арештованого рахунку
У період воєнного стану для фізичних осіб-боржників діє особливий порядок. Вони мають право щомісяця витрачати з арештованого рахунку суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. Станом на 2026 рік мінімальна зарплата становить 8 000 грн — отже, йдеться про 16 000 грн на місяць. Крім того, боржник зберігає право сплачувати податки та збори незалежно від арешту.
Що каже Верховний Суд про відповідальність банків
Важливе значення має позиція Верховного Суду щодо рахунків зі спеціальним режимом використання. У постанові від 29 січня 2025 року (справа №279/809/24) суд дійшов висновку: якщо банк не повідомив виконавця про спеціальний статус рахунку, арешт коштів та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Ключовий обов'язок покладено саме на банк. Отримавши постанову виконавця про арешт коштів на захищених рахунках, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання. Підставою для зняття арешту є документальне підтвердження особливого режиму рахунку.
Як отримати доступ до арештованих грошей: покрокова інструкція
Щоб скористатися правом на щомісячне зняття до 16 000 грн, боржник має подати заяву виконавцю — у паперовій або електронній формі. У заяві слід вказати:
- номер поточного рахунку, з якого планується знімати кошти;
- назву банку, в якому відкрито цей рахунок.
Виконавець протягом двох робочих днів виносить відповідну постанову та направляє її до банку. Якщо стосовно боржника відкрито кілька виконавчих проваджень, постанова одночасно надсилається всім причетним виконавцям. Важливий нюанс: для здійснення видаткових операцій визначається лише один поточний рахунок — навіть якщо арешт накладено на рахунки в різних банках.
Цифровізація виконавчого провадження: що змінюється
Як повідомляє Інформатор із посиланням на Міністерство юстиції, система виконавчого провадження переходить від паперової моделі до автоматичної. Закон №14005, який у квітні 2026 року направили на підпис президенту, посилює контроль за боржниками та запроваджує повну прозорість активів через цифровізацію.
Після відкриття виконавчого провадження регулярний моніторинг рахунків відбуватиметься кожні два тижні, а перевірка майнового становища — кожні три місяці. Водночас у Мін'юсті спростували поширені маніпуляції про нібито автоматичне блокування рахунків через мінімальну заборгованість. Як пояснив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко: "Якщо борг становить одну гривню, то арешт накладається саме на одну гривню".
Раніше портал Знай повідомляв, борги спишуть з рахунків автоматично: нові правила Мін'юсту.
Також наш портал інформував, квартиру продадуть за борги від 432 000 грн: які рахунки не арештують під час війни.
Більше деталей читай у матеріалі: борги за комуналку пропонують списати: українці звернулися до влади.
